Четвер, 28.10.2021, 00:23
Вітаю Вас Гість | RSS

Ганнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Добропільського району Донецької області


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Методична робота

1.Про затвердження Порядку переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу Наказ МОН № 762 від 14.07.15 року

 

2.Про Перелік навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у дошкільних навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році

Лист МОН № 1/9-387 від 13.08.15 року

3.Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році Лист МОН № 1/9-305 від 26.06.15 року

 

4.Про тематику Першого уроку в 2015/2016 навчальному році Лист МОН 1/9-354 від 24.07.15 року

 

5.Щодо методичних рекомендацій для учнів 4-х та 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

 

На сайті МОН розміщено оновлену програму з інформатики для учнів 5-9 класів

На офіційному веб-сайті Міністерства розміщено оновлену програму з інформатики для учнів 5-9 класів ЗНЗ (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти).

Ознайомитися з оновленою програмою можна за посиланням: http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Педагогічна преса

 

Навчальні плани

 

Лист Міністерства №1/9-303 від 11.06.2014 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів  та структуру 2014/2015 навчального року"

Наказ Міністерства № 664 від 29.05.2014 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409"

Наказ Міністерства № 682 від 29.10.2005 "Про Типові навчальні плани початкової школи"

Наказ Міністерства № 572 від 10.06.2011 "Про Типові навчальні плани початкової школи"

Наказ Міністерства № 834 від 27.08. 2010 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню" зі змінами внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657

Наказ Міністерства № 66 від 05.02.2009 Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 р. №132 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи"

Наказ Міністерства № 409 від 03.04.2012 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня" зі змінами внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664

Наказ Міністерства № 616 від 23.05.2012 " Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеню з поглибленим вивченням окремих предметів"

Лист Міністерства № 1/9-399 від 23.05.2012 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2012/2013 навчального року"

Лист Міністерства № 1/9-349 від 20.05.2013 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2013/2014 навчального року"

Наказ Міністерства № 657 від 29.05.2014 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 № 834"

Наказ Міністерства № 664 від 29.05.2014 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409.

 

Методичні рекомендації

 

Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"

Лист Міністерства 1/9-266 від 26.05.2014 "Про використання Методичних матеріалів  «Вимоги безпеки для учнів під час канікул»"

Створення единої перспективної системи щодо реалізації питання співпраці між дошкільною та початковою освітою

Науково-методичний супровід реалізації наступності дошкільної та початкової освіти в округах

Наступність у роботі дошкільного навчального закладу №17 та спеціалізованої школи №8 міста Червонограда Львівської області

Лист Міністерства № 1/9-74 від 28.01.2014 "Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів"

Наказ Міністерства № 1222 від 21.08.2013 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"

Лист Міністерства № 1/9-383 від 30.05.2013 "Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році"

Лист Міністерства № 1/9-503 від 18.07.2013 "Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу"

Лист Міністерства № 1/9-497 від 17.07.2013 "Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів"

Лист Міністерства № 1/9-368 від 24.05.2013  "Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення  базових дисциплін в основній школі"

Лист Міністерства № 1/9-581 від 28.08.2009 "Про методичні рекомендації щодо застосування елементів  двомовного навчання"

Інструктивно-методичні рекомендації

Лист Міністерства № 1/9-426 від 01.06.2012 "Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін"

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Від 01.08.2014 № 1/9-388

Департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної освіти

Про проведення Першого уроку

у 2014/2015 н. р.

Суспільно-політична ситуація та події останніх місяців, окупація Російською Федерацією Криму, збройні акції російських терористів у східних регіонах України обумовили тему Першого уроку 2014/2015 навчального року – «Україна – єдина країна».

Метою Першого уроку є формування в учнів розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави.

Під час уроку мають бути реалізовані такі завдання:

ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення державності України;

формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;

формувати готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни;

виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну.

Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними і мають стати творчим доробком кожного педагога, але обирати їх слід з урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів. Глибшому та усвідомленому сприйняттю теми сприятиме відповідне оформлення місця проведення уроку: зображення державних символів, географічна карта України, портрети відомих українців, афоризми про патріотизм, боротьбу за свободу тощо.

Доцільними будуть наявність елементів державної символіки в одязі вчителя та учнів, як то жовто-блакитні стрічки, та використання національного вбрання, що підкреслить єдність народу України.

На урок можна запросити гостей – громадських, наукових, культурних діячів, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, батьківської громади, відомих українців. Живе спілкування з гостями, зокрема, з людьми, які є гордістю України (певного регіону, міста), має велике виховне значення.

Основний зміст Першого уроку має бути спрямований на утвердження єдності України, нероздільності її території та народу, що її населяє. Важливо акцентувати увагу дітей на тому, що Крим і Донбас – це Україна, що люди, які мешкають на цих територіях, – громадяни України.

Під час проведення Першого уроку вчитель має сприяти усвідомленню учнями спільності інтересів усіх громадян держави в розбудові України, необхідності інтелектуального, творчого та фізичного розвитку кожної особистості задля розквіту держави в цілому, формуванню міжнаціональної толерантності.

На уроці доцільно звернутись до подій минулого та сьогодення, що засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя: існування могутньої Київської держави Володимира Великого, Ярослава Мудрого, створення першої християнської республіки в Європі – Запорізької Січі, започаткування власної державності в Українській Народній Республіці, проголошення в 1991 році незалежності України, прояву громадянської активності під час Помаранчевої революції 2004 року, і, звичайно, Революції гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні, подвигу українських військових та добровольців у боротьбі із російськими бойовиками, які тероризують східні регіони України.

У цей момент уроку доцільно оголосити хвилину мовчання з метою вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні, воїнів та інших загиблих у боротьбі за свободу, цілісність та єдність нашої держави.

Вчитель має акцентувати увагу на тому, що патріотизм – це звичайний стан повсякденного життя людини, який виявляється не тільки під час надзвичайних ситуацій. Важливо, щоб учні ідентифікували себе з українським народом, прагнули жити в Україні, розуміли необхідність дотримання конституційних та правових норм, володіння державною мовою, шанобливого ставлення до історії, культури та традицій українського народу.

При підготовці до Першого уроку для учнів початкової та основної школи рекомендуємо використовувати методичні матеріали, розроблені Черкаським та Рівненським обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти. Зазначені матеріали розміщено на сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Заступник Міністра Павло Полянський.

 

Державні стандарти

Постанова КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 14 січня 2004 р. № 24 "ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної середньої освіти"

Державний стандарт початкової загальної освіти (поступово набирає чинності з 1 вересня 2012)

Державний стандарт повної загальної середньої освіти (поступово набирає чинності з 1 вересня 2013)

Чинний Державний стандарт початкової загальної освіти

 

Урок англійської мови у 1 класі (вчитель Вєтрова Ю.С.).

Розроблено Методичні матеріали з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у ЗНЗ

Міністерство освіти і науки України (МОН) рекомендує до використання в навчально-виховному процесі Методичні матеріали «Організація навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх навчальних закладах».

Відповідний лист «Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності» від 16.06.2014 №1/9-319 надіслано у Департаменти (управлінням) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій, а також Інститути післядипломної педагогічної освіти.

 

Донецький регіональний центр оцінювання якості освіти  інформує випускників,які перереєструвалися для проходження додаткової сесії ЗНО на територію інших областей України, про те, що з 9.00 25.06.2014 на інформаційних сторінках будуть розміщені запрошення-перепустки щодо участі у додатковій сесії.

Маршрути доїзду до пунктів тестування розміщено на сайтах відповідних регіональних центрів.

При технічних проблемах просимо телефонувати за номерами: 0445033793, 0622971423.

МОН визначено структуру 2014/15 навчального року

Міністерством освіти і науки розроблені рекомендації щодо навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів та структури 2014/2015 навчального року.

В освітньому відомстві наголошують, що відповідно до законодавства, структуру навчального року мають встановлювати загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з місцевими органами управління освітою.

У наступному навчальному році міністерство рекомендує організувати навчальні заняття за семестровою системою: І семестр - з 1 вересня до 26 грудня, ІІ семестр – з 12 січня до 29 травня.

Осінні канікули рекомендовано провести з 27 жовтня до 2 листопада, зимові - з 29 грудня до 11 січня, весняні - з 23 до 29 березня.

Навчальний рік випускників початкової, основної та старшої школи буде завершено проведенням державної підсумкової атестації.

Шкільні іспити учнів 4-х класів відбудуться у вигляді підсумкових контрольних робіт з 12 до 21 травня з трьох предметів: читання, української мови та математики.

Державна підсумкова атестація дев’ятикласників відбудеться у період з 1 до 8 червня. Випускники шкіл складуть шкільні іспити з 22 до 28 травня.

Головною новацією державної підсумкової атестації у 2014/15 навчальному році стане скорочення кількості іспитів в учнів 9-х класів з 5-ти до 3-х, а також відмова від обов’язкових збірників завдань ДПА для учнів шкіл.

Отже, державну підсумкову атестацію для учнів основної та старшої школи передбачається провести у письмовій формі з трьох предметів: української мови, математики або історії та з предмета за вибором учнів (11 клас) чи школи (9 клас) за завданнями, розробленими загальноосвітніми навчальними закладами.

Вручення документів про освіту Міністерство освіти рекомендує провести для випускників 9-х класів 10 – 11 червня, 11-х класів – 30 – 31 травня.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій загальноосвітні навчальні заклади прийматимуть самостійно.

Також Міністерством освіти і науки надано рекомендації щодо розроблення робочих навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2014/2015 навчальний рік.

Докладно про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, а також розроблення робочих навчальних планів шкіл див. у листі МОН "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року" від 11.06.14 року.

 

                                                                   Тести нададуть інформацію про якість освіти

У Міністерстві освіти і науки переконують, що моніторинг якості освіти учнів 5-х та 10-х класів покликаний допомогти отримати об’єктивну інформацію про результати навчання і якість освіти дітей. Про це йдеться у заяві поширеній Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти.

В інституті повідомили, що основою моніторингового дослідження є точні масові педагогічні вимірювання, які повинні забезпечити об’єктивне оцінювання досягнутого учнями рівня навченості та встановлення його відповідності запланованим результатам і нормам навчання, визначення рівня викладання, якості, актуальності та повноти змістового наповнення навчальних предметів тощо.

"Об’єктами моніторингу якості освіти є зміст освіти; рівень і якість сформованості знань, умінь і навичок учнів (рівень навчальних досягнень); результати навчально-виховного процесу, засоби, що використовуються для їх досягнення; діяльність навчальних закладів тощо", - наголошують в Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти.

"Очевидно, що на якості загальноосвітньої, предметної та загальнокультурної підготовки учнів позначається значна кількість параметрів: рівень кваліфікації учителів, матеріальне оснащення, наявність якісних навчальних посібників і підручників, соціально-економічні умови життя вчителів, школярів та їх родин, емоційний і фізичний стан учасників навчального процесу в момент проведення дослідження, особливості соціального замовлення на рівень навчання молоді та багато інших. Практично не можливо врахувати вплив усіх чинників, крім того, більшість із них не піддається точному вимірюванню. Тому результати моніторингу матимуть орієнтовний характер", - зазначають ініціатори проведення моніторингу.

У Міносвіти зазначають, що стратегічна мета моніторингового дослідження полягає у визначенні досягнутого рівня засвоєння змісту освіти, виявленні факторів, які чинять вплив на якість, прогнозуванні шляхів розвитку освіти та розробленні на підставі одержаної інформації рекомендацій щодо поліпшення освітнього рівня молоді.

"Ця мета досягається шляхом збору, аналізу та узагальнення об’єктивних даних стосовно досягнень учнів на всіх етапах і рівнях навчання та подальшої інтерпретації одержаних результатів вимірювань за допомогою методів математичної статистики", - йдеться у повідомлені.

В інституті також зазначають, що моніторинг загальноосвітньої підготовки як частина педагогічної діяльності несе певне дидактичне навантаження і виконує специфічні функції, спрямовані на поліпшення якості навчання на всіх рівнях та етапах і забезпечення наукового підходу до управління освітою і навчальною діяльністю.

"Отже, моніторинг якості знань, умінь і навичок учнів покликаний допомогти отримати об’єктивну інформацію про результати навчання і якість освіти дітей. Також, за бажанням Ви можете здійснити порівняльний аналіз навчальних досягнень вашої дитини з відповідними середніми показниками по Україні", - переконують в ІІТЗО.

Також чиновники наголошують, що проведення освітнього моніторингу стимулює позитивні перетворення та мотивує до якісних змін учасників навчально-виховного процесу.

Як відомо, напередодні було оголошено про перенесення дати проведення моніторингу якості загальної середньої освіти учнів 5-х та 10-х класів. Відповідно до рішення МОН, освітній моніторинг буде проведений у період з 12 листопада по 12 грудня цього року.

Передбачається, що учні 5-х класів складатимуть моніторингові тести з 5-ти навчальних предметів: математики, української мови, предмета "Я і Україна", іноземної та російської мов.

Учням 10-х класів доведеться скласти 10 моніторингових тестів: з української мови, алгебри, біології, іноземної мови, хімії, історії України/всесвітньої історії, геометрії, географії, фізики та технологій.

Моніторинг буде проведений шляхом тестування учнів за спеціальними збірниками завдань, що вже викликало недовіру педагогічної спільноти до прозорості та справжньої мети проведення заходу.

Збірники завдань з кожного навчального предмета складатимуться з 10 варіантів тестів. На виконання тестів з кожного предмета учням 5-х та 10-х класів буде відведено 45 хвилин.

                                                                                          Збiрники завдань для проведення ДПА в 2013-2014 н.р.
 
 
Збірники завдань ДПА-2014 у старшій школі (11 клас)
 
Збірники завдань ДПА-2014 у основній школі (9 клас)
 
Збірники завдань ДПА-2014 у початковій школі (4 клас)
 
                                                                                   
                                                                                   Навчальнi програми
Навчальні програми початкової школи (1-4 клас)
 
Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
 
Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (новий стандарт)
 
           Навчальні програми для 10-11 класів шкіл з українською мовою навчання

                                                                          Як підготувати відкритий урок

Підготовка відкритого заняття

Підготовка до відкритого заняття проводиться відповідно до оптимальних вимог методики проведення занять: аналіз змісту навчального матеріалу; аналіз особливостей конкретного контингенту учнів на даному занятті; вибір методів, форм і засобів навчання; короткий опис ходу заняття відповідно до плану навчального заняття.

Вибір теми відкритого заняття вчитель мусить робити самостійно, з урахуванням аналізу навчального матеріалу, на якому він зможе краще показати розроблені ним удосконалення, прийоми та методи своєї професійної майстерності, організацію навчальної діяльності учнів на різних етапах уроку.

Починати підготовку необхідно з формулювання методичної мети відкритого заняття. Вона повинна відображати вибрану домінуючу методику чи технологію проведення уроку. Це допоможе найконструктивніше й об’єктивно підійти до самоаналізу та аналізу уроку, оцінити вірність підібраних методів і прийомів, форм організації уроку тощо.

Методичну мету відкритого заняття, як приклад, можна сформулювати таким чином:

використання персонального комп’ютера у вирішенні практичних завдань; організація самостійної роботи учнів; активізація пізнавальної діяльності учнів на заняттях у процесі роботи з наочними посібниками та дидактичним матеріалом; використання групової роботи учнів у процесі вивчення нового матеріалу чи оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.

Відповідно до методичної мети заняття вчитель вибирає навчальний матеріал у такий спосіб, що дозволить якнайповніше розкрити ті методи, прийоми та засоби, що і складають основу власної педагогічної майстерності, та продемонструвати ті технології, за якими він працює.

При підготовці до відкритого заняття викладач повинен використовувати найсучаснішу інформацію в повному обсязі, підбирати матеріали з педагогічної, науково-технічної та методичної літератури, застосувати, наприклад, результати відвідин методичних виставок, презентацій, майстер-класів тощо. Усе це допоможе зробити заняття цікавим і пізнавальним, дозволить учням бути в курсі сучасних досягнень.

Матеріально-технічне оснащення заняття необхідно продумати й підготувати заздалегідь. Але слід не тільки підготувати його, а й випробувати в дії прилади, устаткування, наочність, комп’ютерну техніку, ТЗН, що планується використати на відкритому занятті, а також спланувати послідовність використання всього оснащення на відкритому занятті.

Наочні посібники й аудіовізуальні засоби необхідно відбирати так, щоб їх уживання давало оптимальний ефект задля досягнення поставлених цілей. Але слід пам’ятати, що занадто велика кількість наочних посібників розпорошує увагу учнів, а незадіяна наочність не виправдана на уроці. Будьте скромні й не перевантажуйте урок наочністю як прикрасою, бо всі ілюстративні матеріали уроку мусять працювати на досягнення його навчальної мети.

Варто нагадати, що й ваші колеги, безумовно, повинні надати необхідну допомогу в підготовці до відкритого заняття. Не відхиляйте будь-яку допомогу чи навіть невеличку пораду своїх колег, адміністрації навчального закладу, методистів, членів атестаційних чи експертних комісій. Чим більше порад або навіть критичних зауважень буде вам адресовано, тим більша вірогідність удало проведеного відкритого заняття.

Методичне забезпечення відкритого заняття

Повний комплект документів, що визначають методичне забезпечення заняття, включає такі документи (можуть доповнюватися залежно від типа навчального заняття): класний журнал; календарно-тематичний план; план навчального заняття; конспект лекції (за потребою); комплект матеріалів про всілякі види оцінювальної діяльності; дидактичний, роздавальний матеріал тощо; завдання для самостійної роботи учнів; комплект медіаматеріалів, презентацій тощо; варіанти завдань або запитань для організації домашнього завдання; методична розробка або рекомендації із проведення відкритого заняття.

До відкритого заняття необхідно скласти план проведення заняття з чітким і розумним розподілом часу уроку та вказівками, що і як повинні робити вчитель та учні (рекомендується скласти декілька екземплярів для запрошених на відкритий урок). План уроку чи іншого заняття повинен відобразити всі основні його етапи, домінуючі види діяльності, як учнів, так і вчителя, види та форми організації роботи, види вправ.

Згодом план уроку повинен стати опорою для самоаналізу й аналізу проведеного уроку.

Відкрите заняття є демонстрацією досвіду роботи вчителя над особистою педагогічною темою або проблемою, тому наявність поставленої методичної мети заняття відповідно педагогічній темі, що опрацьовується, є бажаною. Таким чином, методична мета стає домінантою уроку, його методичним стрижнем.

Особливості підготовки мультимедійних презентацій

Усе частіше вчителі, які готуються та проводять відкриті уроки, звертаються до різноманітних мультимедійних презентацій. Це не тільки данина моді. Медіапрезентації на уроці роблять його не тільки ефектним, а й у перше чергу ефективним.

При підготовці навчальних мультимедійних презентацій необхідно враховувати, з одного боку, загальнодидактичні принципи та вимоги, що диктуються психологічними особливостями сприйняття інформації з екрану та на друкованій основі (оскільки будь-який текст можна вивести за допомогою принтера на папір), а з іншим, максимально використовувати можливості, які надають нам засоби телекомунікаційної мережі та сучасних інформаційних технологій. Відштовхуватися, природно, треба від дидактичних і пізнавальних цілей і завдань, бо засоби інформаційних технологій – суть засобу реалізації дидактичних задач уроку.

Інакше кажучи, ефективність мультимедійних презентацій залежить від якості використаних матеріалів про навчальні дисципліни чи курси й майстерності педагога, який організує педагогічний процес. Тому педагогічна, змістовна складова мультимедійних презентацій як на етапі проектування презентації, так і у процесі її використання є пріоритетною. Звідси випливає важливість обґрунтування вибору концептуальних педагогічних положень, на яких передбачається будувати сучасний урок з використанням мультимедійних презентацій.

При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати такі чинники:

Мотивація ‑ необхідна складова організації педагогічного процесу, яку треба підтримувати впродовж усього процесу уроку. Великого значення в цьому плані набуває чітко поставлена мета, яка усвідомлюється всіма учнями. Мотивація швидко знижується, якщо рівень поставлених завдань не відповідає рівню підготовки учня.

Постановка навчальної мети ‑ учень із самого початку своєї роботи повинен знати, що від нього вимагається. Завдання учням мають бути чітко й ясно сформульовані в ході уроку.

Створення передумов до сприйняття навчального матеріалу ‑ тут можуть бути корисні різноманітні допоміжні матеріали як керівництво для учня. Такі матеріали можуть входити в комплект підручника або їх може підготувати сам викладач, що частіше за все й буває.

Подача навчального матеріалу ‑ визначається залежно від навчальних завдань, що планується вирішувати. Якщо йдеться про мультимедійні засоби, то важливою проблемою є оформлення кадрів, що

Музика
Календар
«  Жовтень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031