27 серпня виповнюється 160 років від дня народження величного українського письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча.

Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності, доробок Франка, написаний українською, німецькою, польською, російською та болгарською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів.

Усього за життя письменника окремими книгами з’явилося понад 220 видань, у тому числі більш ніж 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Як поет, він автор 10 прижиттєвих книг віршів, а прозова література налічує понад 100 оповідань, новел і казок, які склали 18 збірок малої прози та 10 творів великих прозових жанрів (повістей та романів).

Іван Якович переклав українською мовою близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур, включаючи зразки вавилонської, єгипетської, староіндійської, староарабської словесності, античного письменства, ліричної та епічної поезії народів світу, твори класиків зарубіжжя.

Івана Франка називають титаном праці. Багато економічних праць Франка, трактовані в історичному плані, присвячені станові робітництва, зокрема: «Промислові робітники в східної Галичині й їх плата 1870 р.», «Про працю», а також селянства в Галичині: «Земельна власність у Галичині», «Еміґрація галицьких селян», «Селянський рух у Галичині», «Гримайлівський ключ в 1800 р.», «Селянський страйк в Східній Галичині».

Саме Іванові Франку належить ініціатива вживання в Галичині назви «українці». Так, в «Одвертому листі до галицької української молодежі» (1905) Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»

Підтвердженням любові українського народу до свого діяча стало перейменування у 1962 році Верховною Радою УРСР назви обласного центру на Івано-Франківськ, а області із Станіславської на Івано-Франківську.